НТМ - Новини Твого Мiста

  • leftlayout Layout
  • rightlayout Layout
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size
Главная Ассорти Ікона-ставротека – національна реліквія українського народу
Ікона-ставротека – національна реліквія українського народу Печать E-mail
Рейтинг статьи: / 0
ХудшийЛучший 
21.10.2017 18:36

Ікона-ставротека війська Запорозького Низового – національна реліквія українського народу та його держави. В 2017 році іконі виповнюється 270 років з дня її створення та внесення в Січову Святої Покрови Божої Матері церкву (14 жовтня 1747 р.)

Нікопольський регіон – це край, де знаходилися п’ять із семи Запорозьких Січей – Томаківська (сер. ХVІ ст. – 1593 р.), Базавлуцька (1593–1638 рр.), Микитинська (1639–1652 рр.), Чортомлицька (1652–1709 рр., 1728–1730 рр.), Нова (1734–1775 рр.).

Запорозькі Січі були воєнно-політичними центрами Християнської козацької республіки, що була створена українським народом у часи боротьби проти іноземних гнобителів, і продовжувачами традицій державотворення в Україні.

ikona-2

Козацька рада на Запорозькій Січі біля Січової Святої Покрови Божої Матері церкви, де зберігалася ікона-стравротека в середині XVIII ст.

Особливе місце в житті запорозького козацтва посідала православна церква, що була важливим об’єднуючим фактором у його діяльності. Її головний осередок – Січова Святої Покрови Божої Матері церква – знаходилася під особливою опікою як кошової старшини, так і всього Війська Запорозького, що вкладали значні кошти на її будівництво та інших козацьких храмів на землях Запорожжя, на внутрішнє оздоблення і придбання культового начиння. Для козаків, що постійно знаходилися у небезпеці, перебування у православному храмі та молитви очищували їхні душі, підтримували в них військовий дух і готовність вмерти за волю та рідну землю.

Військо Запорозьке Низове мало церковну ставропігію (автономію) і знаходилося під зверхністю Вселенського Константинопольського патріарха. Рішення свого Коша запорожці ставили вище влади Київського митрополита, Межигірського архімандрита та начальника церков Запорожжя. Однією з найбільш визначних предметів культового начиння Січової Святої Покрови Божої Матері була ікона-ставротека Війська Запорозького Низового, що була створена у 1747 р. і збереглася до нашого часу, переживши за два з половиною століття не одну війну та соціальний катаклізм.

Ікона-ставротека – це сховище Хреста. Її основою є срібна масивна овальна пластина – тяблиця, в центрі якої вмонтований різьблений кипарисовий хрест. І хрест, і тяблиця двобічні, розраховані на огляд довкруги. Ікона розташована у дерев’яному різьбленому позолоченому кіоті, що має форму портретної рами з внутрішнім овальним вирізом, подвійним та двобічним.

Ікона є вкладною і датована 1747 р., про що свідчить різьблений напис кириличним шрифтом по периметру зі зворотної сторони: «Сия тяблица до Храму Покрови прчия БЦИ сооружена коштом всего войска Запорозкого а старанием ктитора Павла за Атамана Кошоваго Павла Козилецкаго 1747 году мця октобрия 2: дня».

ikona-1

Нікопольский Свято-покровский храм, зруйнований більшовиками

Кипарисовий хрест складений з барельєфним різьбленням розміром 19х12 см. Частини хреста склеєні. На лицьовій стороні – розп’яття Господнє зі знаряддями катувань. На перехрестях у медальйонах з крученої виноградної лозини з гронами – сюжети про Христові страсті: моління про чашу, несення Хреста, чаша Господня з Божою Матір’ю та Іоанном. У деяких медальйонах різьблені написи за сюжетом. На зворотній стороні – зображення Богородиці з Богонемовлям у лівій руці, в медальйонах – Богородичні свята: Благовіщення, Різдво Богородиці, Введення до Храму, Різдво Христово: також із різьбленими написами.

Вкладний Хрест 1747 р. є видатним твором українського бароко. Ймовірно, його автором є київський майстер. У ньому зберігається свята частка Хреста, на якому був розп’ятий Христос. Про це свідчить напис: «У сем кресте животворящее древо». Хрест прикрашений 74-ма стразами.

На лицьовій стороні тяблиці – зображення над Хрестом Святого Духа у вигляді голуба та віяло променів, що розходяться з хмар. У підніжжя Хреста ліворуч – Марія та Марія Магдалина, праворуч – Святий Іоан Богослов, внизу – янгол, що сидить на Гробі Господнім. По обидві сторони від Хреста – хмарні херувими по чотири з кожного боку. Всі зображення подані титулованими різьбленими іменними написами.

На зворотній стороні у тому ж порядку: зверху у хмарному сегменті – Бог-Отець; нижче ліворуч – Візантійський імператор Костянтин і його мати Єлена; праворуч – Святий Макарій, під Хрестом – Святий архістратиг Михаїл і зображення трьох хмарних херувимів з кожного боку ліворуч та праворуч від Хреста.

ikona-4

Ікона-ставротека (лицьова сторона)

ikona-3

Ікона-ставротека (зворотня сторона)

В центрі перехрестя припаяні променеві кутові накладки зі срібла – по 9 променів у кожній. На променях в гніздах розташовані бірюзові і безбарвні стразові вставки. Всього у кожній накладці – променевому пучку 48 бірюзових та 36 безбарвних прозорих вставок.

За легендою кипарисовий хрест був принесений до Коша Війська Запорозького Низового з Ієрусалима під час перебування запорожців під протекторатом Туреччини та Криму у 1710–1733 роках. Ймовірно, що делегація запорожців відвідала вищезгадане місто і вклонилась Гробу Господньому та отримала від Ієрусалимського православного патріархата святу частку древа Хреста Животворного.

Після знищення Російською імперією Війська Запорозького Низового його Січова Свято-Покровська церква була пограбована російськими військами. Та багато цінного культового начиння залишилося. У березні 1783 р. за розпорядженням Новоросійського губернатора генерал-майора М. Д. Язикова в Нікопольську Свято-Покровську церкву було передано багато церковних книг і речей, в тому числі й ікона-ставротека, з колишньої Січової церкви. Це було пов’язано з тим, що м. Покровськ (так була перейменована Січ) втратив свій міський статус. Ікону-ставротеку оглянув під час своїх мандрів по Запорожжю Д. І. Яворницький, який відзначив, що вона була розташована у середній частині Храму, у кутку стіни, що відокремлювала передню частину від середньої по лівій стороні.

У 1926 р. ікона-ставротека була передана з церкви до Нікопольського народного музею витончених мистецтв. З того часу і донині вона знаходиться у складі Державного Музейного Фонду України, як національна реліквія українського народу та його держави, що засвідчили експертні оцінки фахівців Дніпропетровська та Києва. Аналогів ікони-ставротеки до цього часу не виявлено, що дає підставу вважати її унікальною пам’яткою козацької доби та першою у переліку найвідоміших ікон України.

У 1998 р. ікона-ставротека була передана до Дніпропетровського державного історичного музею імені Д. І. Яворницького для вивчення та реставрації.

В день Покрови та Українського козацтва 14 жовтня 2005 р. оновлена ікона-ставротека була урочисто представлена відвідувачам у Нікопольському державному краєзнавчому музеї.

(Далі буде)


Мирослав ЖУКОВСЬКИЙ.

 

 

 

 

 

Статья предоставлена лучшей газетой Никополя — "Проспект Трубников". Подписывайтесь на газету в специальном разделе нашего портала -"ПОДПИСКА", а также во всех почтовых отделениях. Свежий номер "Проспекта" Вы сможете приобрести в точках продажи прессы.

AddThis Social Bookmark Button
 

Нам интересно Ваше мнение по затронутой выше теме. А что думаете Вы? Ваши мнения лягут в основу нашей дальнейшей работы. Лучшие высказывания будут опубликованы в "Проспекте Трубников".

Если Вы нашли ошибку или несовпадение, выделите текст и нажмите "Shift"+"Enter"

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ