НТМ - Новини Твого Мiста

  • leftlayout Layout
  • rightlayout Layout
  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size
Главная Новости Никополя Анатолий Паламаренко: «Готуйте в собі українців»
Анатолий Паламаренко: «Готуйте в собі українців» Печать E-mail
Рейтинг статьи: / 0
ХудшийЛучший 
15.05.2018 09:00

palamarenkoЗа сохранение и приумножение национального культурного наследия, последовательную гражданскую позицию высокой морали и духовности Виктор Ющенко, будучи Президентом Украины, присвоил ему звание Героя Украины. Он продолжает дружить с Ющенко, считая его самым украинским Президентом Украины. Говорит, что за Петра Порошенко голосовал как за интеллигента, но большой политикой сегодняшнего дня разочарован.

Ему 79 лет, но возраст свой не чувствует и легко читает лекции по курсу «Слово» в двух ведущих высших учебных заведениях страны – Национальном университете им. Тараса Шевченко и Национальном педагогическом университете им. Михаила Драгоманова и музыкальном училище. Он – народный артист Украины, лауреат Национальной премии им. Шевченко, профессор 

Встреча в Никополе 

Сегодня речь пойдет о всеми любимом нами Анатолии Нестеровиче Паламаренко, который посетил Никополь. Он приехал провести факультативное занятие по курсу «Слово» для студентов педагогического и медицинского колледжей. Инициатором этой встречи была заместитель директора педколледжа Елена Юрченко, продюсером – член Национального союза театральных деятелей Владимир Шевчук.

– Готуйте в собі українців, «ковтайте» кожне українське слово, на повну силу відчуваючи його красу. Любіть Україну в собі, а не себе в Україні, – такими были первые слова-обращения к молодежи Никополя уважаемого гостя.

– Де можу стояти – там у мене і театр, – продолжил мастер художественного слова Паламаренко и исполнил отрывки из «Кайдашевой сім’ї» Нечуя-Левицкого, «Романа» Степана Васильченко, «Зачарованої Десни» Александра Довженко и т. д. Естественно, в его непревзойденном исполнении прозвучали Николай Гоголь, Остап Вишня и Павел Глазовой… А потом у меня было десять минут на эксклюзивное интервью с Анатолием Нестеровичем. 

Десять незабываемых минут на языке оригинала 

– З Вами пов’язані найкращі сторінки українського слова на вітчизняній сцені. У свій час Ви постійно брали участь в урядових концертах в Палаці «Україна», символізували радянську українську культуру. Студенткою я була на одному з Ваших виступів і добре пам’ятаю, як Ви говорили, що концерти без українського слова і гумору, що борщ без солі. Чи є різниця між тим часом і сьогоденням? Чи вдячна Вам публіка сьогоднішнього дня?

– Різниця є, і велика. На моїх концертах присутні всі верстви населення, і у великій перевазі українське слово слухають спрагло, за нього вдячні. Правда, публіка, якій менше, ніж нашій незалежності, ще не доросла до того, що ми –нація. Подивіться, чим телеканали «годують» молодь сьогодні – дешевими шоу-програмами з нецензурною лексикою! Та й жарти з екранів часто – «нижче пояса». 

Ще не все наше майбутнє українозріле. Ми ще не нація, а народ. І в цьому наша слабкість. Певно, сьогодні я єдиний несу українське літературне слово зі сцени. А колись попав до тридцятки найкращих майстрів художнього слова СРСР. Серед них були Сергій Юрський, В’ячеслав Сомов, Володимир Рецептер, Ігор Ільїнський, Дмитро Журавльов.

– А в чому ж наша сила?

– В нашій історії, в нашій правді і неперевершеному слові Тараса. Ось вже 71 рік як Толя Паламаренко на сцені. Ще в другому класі мені довелося зіграти сценку зустрічі Шевченка-кріпака з художником Іваном Сошенком. Я тоді зіграв Тараса. І це був початок моєї багатолітньої роботи над творчістю Кобзаря. Це цікава, напружена і яскрава робота – йти до Шевченка. Вона дала мені особливу силу, яка розвивалася з роками у творчій діяльності, а в останні роки – в педагогічній, адже я тричі на тиждень зі студентами звертаюся до спадщини актуального й сьогодні Тараса Григоровича. Він – диво не тільки українське, а й всесвітнє. Недарма ж йому пам’ятників найбільше на планеті, навіть в Африці є. Проте Шевченка треба вміти подавати, треба вміти розкодувати кожне його слово. Тільки тоді Кобзареве слово буде відкривати очі і душі в людей XXI століття.

– А як Ви ставитеся до російської літератури і того, що в програмі української школи її вивчають на уроках зарубіжної літератури. До того ж урок ведеться українською. Пушкін, Лермонтов, Толстой, Достоєвський «розкриваються» не як геніальні поети та письменники, а по тематиці творів.

– Тарас закликав і свого не цуратись, і чужого навчатись. Ми повинні бути всебічно розвинені і культурну спадщину сусідів знати обов’язково. Я проти скорочення шкільної програми з російської літератури. Між українською і російською спадщинами багато спільного. До прикладу, Тарас Шевченко і Михайло Лермонтов. Лермонтов могутньо написав «На смерть поета», а Шевченко – про смерть свого друга Якова де Бальмена.
Паралелей чимало – два світоча у слов’янстві.
– Анатолію Нестеровичу, на превеликий жаль, на спілкування нам виділили мало часу. Десять хвилин добігають кінця. Тому останнє запитання. В наступному році Україна буде обирати Президента. Ви вже визначилися, кому віддасте перевагу?

– Я переконаний, що якби під нашу незалежність було створено подібну Радянському Союзу ідеологічну машину, Україна вже давно перебувала б серед провідних країн світу. Усі види нашої діяльності мали б бути спрямовані на консолідацію, на піднесення національних цінностей. Ідеологія до сьогодні не створена. Тому серед тих, хто сьогодні на слуху, мого вибору, на жаль, немає.

 

Наталья РАЗУВАЕВА.



 

 

Статья предоставлена лучшей газетой Никополя — "Проспект Трубников". Подписывайтесь на газету в специальном разделе нашего портала -"ПОДПИСКА", а также во всех почтовых отделениях. Свежий номер "Проспекта" Вы сможете приобрести в точках продажи прессы.

AddThis Social Bookmark Button
 

Нам интересно Ваше мнение по затронутой выше теме. А что думаете Вы? Ваши мнения лягут в основу нашей дальнейшей работы. Лучшие высказывания будут опубликованы в "Проспекте Трубников".

Если Вы нашли ошибку или несовпадение, выделите текст и нажмите "Shift"+"Enter"

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ